КАДЕ́Т1, а, ч. У дореволюційній Росії — вихованець кадетського корпусу. Гуляли у саду кадети, і сумно я дививсь на них (Сос., Солов. далі, 1957, 93).
КАДЕ́Т2, а, ч. Член конституційно-демократичної партії, головної партії імперіалістичної буржуазії в Росії, що сформувалася в 1905 р. Виразники інтересів буржуазії — кадети (Іст. УРСР, І, 1953, 616); Царський суддя, кадет і меншовик Попалися: і зрада, і шпигунство (Еллан, І, 1958, 219).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 68.