КА́ДРИ, ів, мн.
1. Основний склад працівників якої-небудь організації, підприємства, установи тощо. Українська РСР забезпечена медичними кадрами краще, ніж будь-яка капіталістична країна (Ком. Укр., 6, 1966, 63); Кадри кваліфікованих робітників; Керівні (національні, партійні) кадри.
∆ Ві́дділ ка́дрів — відділ підприємства, установи тощо, який займається прийманням на роботу, звільненням і т. ін. робітників і службовців.
2. Постійний склад військових частин, що не демобілізується в мирний час. Служба в кадрах.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 69.