Що oзначає слово - "каламар"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


КАЛАМА́Р, я́, ч., заст.

1. Чорнильниця. До голови йшли.. писарі з перами й здоровими каламарями в руках (Н.-Лев., III, 1956, 24); Йому марилось: ось маленька світла кімнаточка, ..стіл з купою книжок на ньому, невеличкий каламар (Хотк., І, 1966, 43); Олівці, пера та каламарі тихо брязнули в ранцях за плечима (Смолич, II, 1958, 110).

2. Невеличка пляшка. Пішла стара, мов каламар Достала з полиці (Шевч., І, 1951, 51).

3. перен., зневажл. Дрібний канцелярський службовець; писака. Цур тобі, мерзенний Каламарю… (Шевч., І, 1951, 246).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 74.