КАЛІБРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех.
1. техн. Вимірювати, перевіряти калібр чого-небудь; надавати чому-небудь потрібного калібру. Основну роботу різання виконує забірна частина, а калібруюча зачищає і калібрує вже намічений профіль різі (Практ. з машинозн., 1957, 95).
2. с. г. Відбирати для засівання, садіння за точно визначеною вагою та розміром (про насіння, плоди). Відсортовані плоди калібрують на групи однакового розміру — великі, середні і дрібні (Колг. Укр., 8, 1957, 34).
3. техн. Перевіряти шкалу поділок якого-небудь вимірювального приладу. Калібрувати манометр.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 77.