КАМІЗЕ́ЛЬКА, и, ж., рідко. Те саме, що безрука́вка; жилетка. Поза будинком по городі ходив пан у камізельці (Фр., II, 1950, 56); Камізелька гера фон Рінке була зроблена з щирої саксонської вовни, ще й подвійного плетення (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 217); * У порівн. — Усі вони такі! — сердито зітхнула Софія Петрівна і погладила Таксу, що сиділа коло неї на кріслі, важко вип’явши свої руді груди, мов в камізельці (Коцюб., II, 1955, 386).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 83.