КАНА́ТНИЙ, а, е. Прикм. до кана́т; линвовий, кодоловий. Канатне виробництво; // Який виробляє канати. Канатна фабрика; // Зробл. з канатів. Матроси стрімко піднімаються вгору по канатних сходах (Довж., Зач. Десна, 1957, 402).
∆ Кана́тна доро́га — споруда для перевезення вантажу (рідше — людей) у вагонетках, причеплених до дротяного канату, по якому вони пересуваються. Сировину доставляли з кар’єру по канатній дорозі (Роб. газ., 27.II 1965, 2)
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 87.