КАНВА́, и́, ж.
1. Сітчаста проклеєна бавовняна (рідше — льняна) тканина або папір, що вживається для вишивання чи гаптування. Юзя знов мусить братись до нудної німецької книжки.. або до вишивання на паперовій канві (Л. Укр., III, 1952, 640); Якщо під час вишивання нитки тканини рахувати дуже важко.., вишивають за рисунком або застосовують канву різної густоти (Укр. нар. худ. вишив., 1958, 6); * Образно. Вишиває осінь на канві зеленій Золоті квітки (Олесь, Вибр., 1958, 227).
2. перен. Основа чого-небудь. Канва подій; // Головна сюжетна лінія твору. «Камінний гість» Пушкіна, Шекспірові драми — в основі цих творів лежать відомі сюжети. Але справжні творці, використовуючи готову канву, вишивають свої, неповторні, єдині в світі узори (Рильський, III, 1955, 276); Канва роману.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 87.