КАНДИДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., рідко. Бути, виступати кандидатом (у 1 знач.). Він кілька разів кандидував до ради державної (Фр., IV, 1950, 317); Господар наш поїхав на вибори (кандидує в Косові) (Л. Укр., V, 1956, 369); Я не пам’ятаю точно, якого року Ви перший раз кандидували на посла (Крим., Вибр., 1965, 609).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 88.