КАНДІ́ЙКА, и, ж., діал. Миска з трохи загнутими всередину краями. Взявши відер, кандійок, І батько, й мати, і воно [дитя] Пішли на ярмарок (Шевч., II, 1953, 320).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 88.