КАНЦОНЕ́ТА, и, ж., літ., муз. Невелика канцона. Летять слівця, мов ті колючки,.. Лунають жарти, фіглі, штучки Злих канцонет (Вороний, Вибр., 1959,192).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 91.