КАПАНИ́НА, и, ж., розм.
1. Падання крапель. Весняна капанина зі стріх.
2. перен., рідко. Дрібний заробіток; невеликий прибуток. Та що, хіба довіку робити туй [тут] за таку капанину нужденну? (Фр., І, 1955, 112).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 92.