КАПЕ́ЛІЯ, ї, ж., заст. Капела. Ой у Луцьку в славнім місті капелія грає (Чуб., V, 1874, 426); Капелія грає, Бондарівна цілу ніч гуляє (Л. Укр., III, 1952, 722).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 92.