КАПІТУЛЯ́НТ, а, ч. Той, хто капітулює, по-зрадницькому відмовляється від участі в боротьбі, відступає перед труднощами. Прочувши, що капітулянт Косінський знову повертається на Низ, та ще й не сам один, а з товариством, ..Вишневецький підняв у Черкасах свої збройні сили (Ле, Наливайко, 1957, 113); У гострій боротьбі проти маловірів і капітулянтів.. вона [партія] відстояла ленінський план побудови соціалізму в нашій країні (Ком. Укр., 11, 1966, 49).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 95.