КАРА́Т, а, ч., спец. Міра ваги коштовного каменю, що дорівнює 0,2 грама. Перстень з брильянтом у три чверті карата. Його уважно розглядає старий білоцерківський ювелір (Дмит., Розлука, 1947, 137); На найбільшій в алмазному краї (Якутська АРСР) збагачувальній фабриці № 3 виявлено алмаз вагою 166 каратів (33,2 грама) (Рад. Укр., 6.II 1968, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 101.