Каратати, та́ю, єш, гл. Коротать. Тілько з нелюбом свій вік каратати. Мет. Дев’ятий десяток каратам (бабуся). Сим. 235.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 220.
Що oзначає слово - "каратати"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.