КАРА́ФОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до кара́фка. На ньому [столі] вже стояла карафочка з вишнівкою (М. Ол., Чуєш.., 1959, 4).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 102.