КАРБО́ВАНЕЦЬ, нця, ч.
1. Назва грошової одиниці в дореволюційній Україні та УРСР, що дорівнює 100 копійкам.
2. Грошовий знак і монета, що мають таку саму вартість. Нема грошей — розміняй карбованця (Укр.. присл.., 1955, 318); Громада обрала головою одного багатого чоловіка й поклала йому плату на рік двісті карбованців (Н.-Лев., II, 1956, 259); Коли я лягав спати, мати сказала: — Отам на вікні карбованець, візьми (Сміл., Сашко, 1957, 46).
◊ До́вгий карбо́ванець див. до́вгий; Карбо́ванці бряжча́ть див. бряжча́ти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 102.