КАРБУВА́ЛЬНИЙ, а, е. Признач. для карбування. Дрібно вистукує карбувальний молоток, голосно дзвенить метал (Веч. Київ, 30.XI 1968, 4); Карбувальний прес.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 103.