КАРНА́ВОЧНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що карна́вковий. Карнавочні гроші збирав кухар і купував [продукти] на базарі на завтрашній обід (Стор., І, 1957, 257).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 108.