КАРТО́ПЕЛЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до карто́пля 2. Під Гаєм хтось Огонь покинув, Чи подорожній там.., Чи, може, вівчарі картопельку пекли (Гл., Вибр., 1951, 164); Той бурячків принесе, той картопельки, той паляницю хліба, молочка дітям… (Вас., І, 1959, 145).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 112.