КАРТО́ПЛИ́ЩЕ, а, с. Місце, з якого зібрано картоплю. Рушили ми всі — до ланки по картоплищу гуртом (Тич., Зростай.., 1960, 44); Попередником під коноплі було картоплище (Колг. Укр., З, 1957, 21).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 112.