Картівник, ка́, м. = Картник. І п’яниця, і картівник, — козак забіяка. Н. п. Уподобав картовника і костира п’яного. К. Бай. 32.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 223.
Що oзначає слово - "картівник"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.