КАТАСТРОФІ́ЧНИЙ, а, е. Який призводить до катастрофи, є катастрофою; згубний, трагічний, руйнівний. Зрошення і тільки зрошення може врятувати наш край від безконечних посух та чорних бур, від катастрофічних для селянства недородів (Гончар, Таврія, 1952, 252); Винищувач ішов на кулі з катастрофічною швидкістю (Ле, Клен. лист, 1960, 65); Катастрофічний стан.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 118.