КАТОЛІКО́С, а, ч. Титул голови (патріарха) вірмено-григоріанської та грузинської церков. Хіба не намагалися утопити [поему Руставелі].. з наказу мракобіса католікоса в бурхливо-пінявій Курі? (Тич., III, 1957, 61).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 120.