КАТЮ́ЖНИЙ, а, е, зневажл. Прикм. до катю́га; катівський. — Не ти, розбійнику [крадеш], а тільки катюжні руки твої! (Кв.-Осн., II, 1956, 260).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 121.