КАЧА́НЧИК, а, ч. Зменш. до кача́н. Бронзоволиця «Бессарабка», місцевий кремнистий сорт [кукурудзи] з мініатюрними качанчиками (Вол., Дні.., 1958, 107); Зирк,— а яблука нема. Зирк у бриль.. — Лиш качанчик у брилі… (Нех., Ми живемо.., 1960, 99); * У порівн. [Пріська:] Воно змалку було дрібненьке, бігало, як качанчик (Вас., III, 1960, 77).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 123.