КАШМІ́РНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що кашемі́ровий, кашмі́ровий. Вона ж устала з місця, ухопила Кашмірну хустку і на плечі хутко Накинула (Л. Укр., IV, 1954, 117).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 126.