КВАДРИ́ГА, и, ж. У стародавніх римлян — колісниця, запряжена чотирма кіньми. Зовсім поблизу квадриги прудкі розривають Надвоє Метта.. І придорожні терни у кривавій росі червоніли (Зеров, Вибр., 1966, 256); Перед входом до [Десятинної] церкви стояла бронзова квадрига — статуя чотирьох коней, яку Володимир вивіз із Корсуня (Знання.., 2, 1967, 9).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 128.