КВАРТИ́РКА, и, ж. Зменш.-пестл. до кварти́ра 1. Вона любила свою затишну квартирку (Чаб., Балкан. весна, 1960, 324).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 130.