КВАСОЛЯ́НИЙ, а, е. Зварений, пригот. із квасолі (у 2 знач.). В туркменській кухні найчастіше готують рисові, горохові, квасоляні супи (Технол. пригот. їжі, 1957, 5); Тяжка хвороба — виразка, шлунку — мучила його. Ще коли б хороше харчування, дієта. А то ж ячник, квасоляна юшка (Мушк., Чорний хліб, 1960, 108).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 132.