КВІНТЕ́Т, у, ч.
1. Група, ансамбль із п’яти виконавців (співаків або музикантів). Найчастіше це були інструментальні ансамблі, до складу яких входили духова й струнна групи: флейта, кларнет, труба, валторна, тромбон і струнний квінтет (Укр. клас. опера, 1957, 94).
2. Музичний твір для п’яти інструментів або голосів. Крім трьох симфоній, ..фортепіанного квінтету та інструментальних мініатюр, Бородін написав 18 романсів (Мист., 6, 1958, 46).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 134.