КВІТКА́РКА, и, ж. Жінка, що продає живі квіти, а також робить штучні квіти. Крім хризантем.., квіткарки на перехрестях пропонували навіть фіалки (Смо-лич, Реве та стогне.., 1960, 597); Голосно пропонують свій барвистий крам молоді квіткарки (Чаб., Балкан. весна, 1960, 270).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 135.