КВІТКОГРИ́З, а, ч. Жук родини довгоносиків, який пошкоджує хрестоцвіті культури, пуп’янки й квітки садових дерев, кущів. Яблунева міль, кільчастий шовкопряд, .. яблуневий квіткогриз та інші шкідники цілком знищені авіаобприскуванням (Колг. Укр., 2, 1961, 34); Малиновий квіткогриз; Ріпаковий квіткогриз.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 135.