КЕРАМЗИ́ТОВИЙ, а, е. Прикм. до керамзи́т. На території Корчуватського заводоуправління стінових матеріалів і конструкцій виросли три споруди: склад глини, ..центральна котельна і завод керамзитового гравію (Веч. Київ, 9.XII 1974, 3); // Зробл., вигот. з керамзиту. Керамзитові конструкції більш як у два рази легші від залізобетонних (Рад. Укр., 9.XII 1973, 2).
КЕРА́МІК, а, ч. Фахівець із кераміки (у 1 знач.). Не тільки кераміки-фахівці працюють з глиною: остання приваблює живописців, графіків, монументалістів (Мист., 1, 1968, 16).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 688.