КИСЕТИ́НА, и, ж., розм. Благенький кисет. Дядько в капелюсі.. почав поважно длубатись у кисетині (Гр., Без хліба, 1958, 123).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 153.