КЛАНЦА́ТИЙ, а, е, діал. Зубатий. Мені здавалось, що.. в тій ямі сидять якісь страшні кланцаті звірі (Фр., IV, 1950, 472).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 173.