КЛАПТЕ́ВИЙ, а, е. Який складається з клаптів (у 1 знач.). У 1918 р. розвалилась клаптева Австро-Угорська імперія (Іст. укр. літ., II, 1956, 152); // Вигот. із клаптів (у 2 знач.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 174.