КЛАРНЕТИ́СТ, а, ч. Музикант, що грає на кларнеті. Його сусід — кларнетист, ..граючи, куняв (Коцюб., І, 1955, 231).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 174.