Що oзначає слово - "клей"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


КЛЕЙ, ю, ч.

1. Липка речовина, яку використовують для з’єднування, склеювання чого-небудь. Вони не уважають, що кругом такий бруд і нелад, що одежа, руки в них забруднені фарбою та клеєм (Л. Укр., III, 1952, 491); Густий і теплий столярний клей рекомендують також уживати для склеювання цупких, компактних сортів паперу й картону, а також для наклеювання тканин (Гурток «Умілі руки..», 1955, 24).

∆ Гу́мовий клей див. гу́мовий.

2. розм., рідко. Те саме, що глей2. Можна залізти на вишню й обдирати з кори.. золотопрозорий клей (Донч., V, 1957, 118).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 178.