КЛЕ́ЙСТЕР, у, ч. Клей, виготовлений із крохмалю або борошна. Обмазав [Володя] стовп клейстером і одним махом розпластав на ньому листок, з якого промовляли нескорені до всіх хотинців (Петльов., Хотинці, 1949, 21); Щоб отрута краще прилипала до листя, на кожні 10 л розчину додають по 100 г меляси або борошняного клейстеру (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 39).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 178.