КЛЕКТ, у, ч., рідко. Те саме, що кле́кіт. Та жаби, всі в сітках турбот, На клект орлячий не зважали (Олесь, Вибр., 1958, 27).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 179.