КЛЕЇ́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до клеєння. Коли робота виконується у великих розмірах, проведення клеїльних робіт механізується (Стол.-буд. справа, 1957, 228); // Признач. для склеювання. Клеїльний верстат.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 177.