КЛИНКУВА́ТИЙ, а, е. Виглядом, формою схожий на клинок (у 1 знач.). Кидалися в очі рясні хустки, клинкуваті бороди, пелехаті шапки (Горд., II, 1959, 245).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 182.