Клочкуватий, а, е. Клоковатый, клочковатый. Почав чухати… довгу клочкувату бороду. Мир. ХРВ. 239.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 253.
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.
Клочкуватий, а, е. Клоковатый, клочковатый. Почав чухати… довгу клочкувату бороду. Мир. ХРВ. 239.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 253.