КЛУ́БНИЙ, а, е. Прикм. до клуб1. У залі грав клубний духовий оркестр (Дмит., Наречена, 1959, 199); // Признач. для клубу. Багато клубних будинків буде споруджено за рахунок місцевих фінансових джерел і коштів колгоспів (Наука.., 12, 1957, 6); // Який відбувається в клубі. Як сон, пригадую я клубні вечори (Рильський, II, 1946, 182).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 190.