КЛУ́БОВИЙ, а, е. Який міститься між ребрами та животом. Клубова кишка.
∆ Клу́бова кі́стка — верхня частина тазової кістки. Таз у дітей відзначається тим, що кожна безіменна кістка складається у них з трьох самостійних частин, які прилягають одна до одної: клубової кістки, сідничої і лобкової (Шк. гігієна, 1954, 69).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 190.