КЛЬОК, а, ч., рідко. Те саме у що сви́нка 2. Коли Василько пригнав гуси на вигін, пастушки вже грались у кльока (Панч, Гарні хлопці, 1959, 69).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 195.