КЛЮ́КА, и, ж., діал. Ковінька, костур. Мов стара бабусенька з клюкою. Будова вся пригнулась до землі (Стар., Вибр., 1959, 63).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 192.