Ключа, чи, ж.
1) Деревянный крюкъ. См. Ключка 2. Шух. І. 109.
2) Въ пѣснѣ о Свирговскомъ, очевидно, кѣмъ-то испорченной поправками, неправильно употреблено вм. ключ — стая птицъ: воронів ключа набігала. См. Макс. (1834), 71. АД. І. 161.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 255.