КЛІЄНТУ́РА, и, ж. Збірн. до кліє́нт 2, 3. Басаргін [візник] вів статечний спосіб життя: не курив, ніхто не бачив його п’яним. За це користувався пошаною односельчан і клієнтури (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 108); За дві вулиці від них живе доктор Цімерман. Старий, але все ще з широкою клієнтурою (Вільде, Сестри.., 1958, 503).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 184.